03.02.2016 р.

Історія України 11 клас

Конспект уроку для дистанційного опрацювання!!!

Тема: Суперечливі тенденції в розвитку українського мистецтва.

Мета: характеризувати й пояснювати основні чинники, особливості й тенденції розвитку українського мистецтва  другої половини 60-х — середини 80-х рр. XX ст.; визначати власну позицію щодо питання про системну кризу радянського суспільства, зв’язки між цими процесами та особливостями політичного життя й суперечливими явищами у розвитку культури та духовного життя в Україні.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: методичний посібник, підручник, конспект уроку.

Структура уроку

       I.            Організаційний момент.

Оголошення теми та мети уроку.

    II.            Актуалізація опорних знань.

Перевірка засвоєння теми попереднього уроку:

1. Які основні тенденції виявились у розвитку освіти у цей період?

2. Яким чином відбувалась «русифікація» в освіті?

3. Які негативні тенденції спостерігались у розвитку науки?

4. Яким було ставлення партійного керівництва до літераторів і літературного процесу?

      5. Якими були основні тенденції розвитку мистецтва і літератури?

 III.            Вивчення нового матеріалу.

Прочитайте додаткову інформацію та текст параграфу на ст.. 191-193

Додаткова інформація.

Розвиток українського театрального мистецтва 70–80-х років пов’язаний з іменами таких режисерів, як С. Сміян, А. Скибенко, В. Афанасьев, І. Равицький та ін. На театральній сцені України у ці роки працювало ціле сузір’я талановитих акторів працювали у ці роки — Н. Ужвій, В. Дальський, В. Добровольський, О. Кусенко, А. Роговцева, Д. Гнатюк, А. Солов’яненко, А. Мокренко, М. Кондратюк, Є. Мірошниченко та ін.

На цей час припадає пік творчих досягнень таких митців, як скульптор і живописець, збирач української старовини І. Гончар, художники А. Горська, Л. Семикіна, О. Заливаха, Г. Севрук, І. Кулик, А. Рибачук, майстри сцени і кінематографа І. Миколайчук, Б. Брондуков та ін.

Кожному з них були притаманні високий професіоналізм, почуття громадського обов’язку, любов до рідної землі, національний колорит.

1960-ті роки ознаменовано проривом української композиторської школи на світову арену, опануванням новітніх течій європейської музичної культури. У Києві створено групу митців «Київський авангард», до якої увійшли такі згодом відомі митці, як Валентин Сильвестров, Леонід Грабовський та Віталій Годзяцький.

Проте через розходження з ретроградними тенденціями офіційних музичних кіл СРСР члени «Київського авангарду» зазнавали різного роду утисків, що врешті-решт призвели до розпаду цієї групи.

У ці ж роки продовжують працювати такі композитори, як Платон і Георгій Майбороди, К. Данькевич, на цей період припадають останні дві симфонії Б. Лятошинськиого. Світового визнання здобула національна школа вокального мистецтва. Яскраві імена української оперної сцени — А. Солов’яненко, Д. Гнатюк, Б. Руденко, Є. Мірошниченко. Визначною подією музичного життя стала постановка 1965 року в Києві опери Д. Шостаковича «Катерина Ізмайлова».

Людиною великого таланту, що рано відійшла з життя, зарекомендував себе із перших кроків у мистецтві уродженець Буковини, молодий композитор Володимир Івасюк. Його пісні: «Я піду в далекі гори» (1968), «Червона рута» (1969), «Водограй» (1969) — користувалися надзвичайною популярністю, а пісня «Червона рута» дала назву фестивалю української пісні й музики, котрий від 1989 р. регулярно проводиться в Україні.

Широкою популярністю користувалися виконавці масової естрадної пісні Василь Зінкевич, Назарій Яремчук, Софія Ротару (в «український» період її співочої творчості).

Негативні тенденції характеризували розвиток українського живопису, де насаджувався народницький академічний стиль XIX століття, догматичність, переважала зображувальність над виразністю. Відповідно до гасла, що мистецтво повинне бути зрозумілим «широким масам трудящих», фактично була накладена заборона на творчий експеримент, пошук нових форм. У той же час продовжували свою творчість такі видатні художники, як О. Шовкуненко, Т. Яблонська, М. Дерегус, В. Касьян.

Особливого розвитку в ці роки досяг український кінематограф: фільми С. Параджанова «Тіні забутих предків», Л. Осики «Захар Беркут», Ю. Іллєнка «Білий птах з чорною відзнакою», Л. Бикова «В бой идуть одни старики», І. Миколайчука «Вавилон ХХ». У той же час на екран не допускали неприйнятні для режиму фільми, майстрам нав’язувалася тематика.

Протягом останніх 50 років швидко зростали міста, вони набували нового вигляду, тривало масове будівництво. Однак, за незначними винятками, переважало панування типової забудови.

Стан архітектури характеризувався втратою багатьох народних традицій, відсутністю сучасних будівельних технологій, бідність дизайну.

Таким чином, попри значні досягнення України до середини 80-х років в культурі, як і в інших сферах життя, очевидною стала глибока системна криза.

Нарівні зі справжнім мистецтвом і літературою у цей період існувала, а подеколи й домінувала потужна течія каламутного «мистецтва» й подібної літератури так званого «соціалістичного реалізму», яку влада всіляко підтримувала й заохочувала численними званнями й нагородами. Шалені гроші витрачалися на фільми,вистави, книжки так званої «виробничої тематики», інтрига у яких (як жартували тоді) оберталася навколо проблеми, як споруджувати міст — «уздовж чи поперек річки».

Мистецтво «соціалістичного реалізму» «збагатило» культуру і ландшафт України сумнівної вартості численними монументами «вождеві світового пролетаріату» — Леніну, Жовтневій революції та ін. У 1981 р. у Києві відбулося урочисте відкриття меморіального комплексу «Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 pp.», на яке завітав Генеральний секретар ЦК КПРС Л. І. Брежнєв. Заради спорудження цього комплексу вкотре були спотворені дніпровські схили. У листопаді 1982 р. у тому ж таки багатостраждальному Києві відкрили монумент на честь «возз’єднання» України з Росією.

 IV.            Закріплення нових знань.

Дайте відповіді на запитання:

???Які основні тенденції проявились у розвитку літератури і мистецтва?

Запишіть в зошит!!!

Основні тенденції розвитку літератури і мистецтва

1. Панування соціалістичного реалізму.

2. Паралельне існування офіційних і «справжніх» літератури і мистецтва.

3. Намагання зберегти національний колорит і самобутність за умов русифікації та ідеологізації.

4. Поширення у дозованих формах кращих зразків світового класичного мистецтва. Гасло «мистецтво належить народу».

5. Замкненість, відірваність від світового мистецького процесу.

   V.            Підсумок уроку.

VI.            Домашнє завдання: опрацювати §21 п. 5, дати усно відповіді на запитання ст.. 194, визначити основні тенденції розвитку різних напрямків культури в 60-80 рр.