28.01.2016 р.
Всесвітня історія 9 клас
Конспект уроку для дистанційного опрацювання!!!

Тема: Криза Другої імперії у Франції. Франко-нiмецька війна 1870—1871 рр. та її наслідки. Паризька комуна. Становлення Третьої Республіки. Політичні кризи 80—90-х років. Формування Французької колоніальної імперії.

 Мета: розглянути етапи економічного та політичного розвитку країни, хід франко-німецької війни; формувати вміння роботи з історичними джерелами; розвивати навики роботи з історичною картою.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:методичний посібник, підручник, конспект, атлас.

Структура уроку

       I.            Організаційний момент.

    II.            Актуалізація опорних знань.

Перевірка домашнього завдання.

1. Які науково-технічні відкриття і технологічні зміни кінця XIX ст. справили найбільший вплив на розвиток економіки?

2. Охарактеризуйте найбільш поширені форми монополістичних об'єднань в країнах Європи і США та їхню роль у житті цих країн.

3. Які форми боротьби найманих робітників за свої права були найбільш поширені в передових країнах наприкінці XIX ст.?

4. Як і чому змінилася роль держави в промислово розвинутих країнах протягом XIX ст.?

 III.            Вивчення нового матеріалу.

Розповідь вчителя.

            Третя республіка у Франції народилася в роки докорінних змін в Європі. Проте

Наполеон ІІІ, як і раніше, вважав Францію найсильнішою європейською державою, здатною перемогти у будь-якій війні. Війна повинна була укріпити режим Другої імперії, тоді як у самій державі прогресивні сила вимагали встановлення республіки.

1. Франко-пруська війна 1870-1871 рр..

Розповідь вчителя.

1) Причини війни:

1. Наполеон III і його наближені вирішили вдатися до випробуваного засобу відволікання громадян від внутрішніх проблем -нової війни.

2. Підняти міжнародний авторитет Франції і водночас зміцнити режим імперії.

3. Розгром Пруссії надовго затримав би об'єднання Німеччини.

2) Хід війни. Робота з картою.

Липень 1870 р., французи спромоглися виставити лише 250 тис. солдатів проти 450 тис. німецьких вояків.

Серпень 1870 р. прусські і союзні їм війська інших німецьких держав розгромили французів під Форбахом і вступили до Лотарингії.

Армію маршала Базена було блоковано у фортеці Мец, а армію маршала Мак-Магона, при якій перебував і сам Наполеон III, притиснуто до бельгійського кордону й оточено під м. Седан.

2 вересня 1870 р. за наказом імператора над Седаном було піднято білий прапор - французька армія капітулювала.

3) Революція 4 вересня 1870 р. і проголошення Третьої республіки.

Розповідь вчителя. Робота з картою.

Демократична революція 4 вересня 1870 р. покінчила з владою бонапартистів, знищила режим Другої імперії та сприяла забезпеченню демократичних прав і свобод; проголошено Французьку республіку.

            Тимчасовий уряд очолюваний Трошю, заявив народу про наміри продовжити війну, оголосивши себе Урядом Національної оборони. При цьому члени уряду за спиною своїх громадян прагнули якнайшвидше укласти мир з німцями на принизливих умовах.

17 вересня розпочала облогу Парижу. До кінця 1870 р. німцями було окуповано третину території Франції, а чисельність їхньої армії зросла до 800 тис. чол.

Ставлення німців до французів на окупованих територіях: встановлено жорстокий окупаційний режим. Німці систематично грабували населення під виглядом реквізицій і штрафів, зобов'язавши жителів забезпечувати їх всім необхідним. За наказом Бісмарка непокірливі села спалювали, а все чоловіче населення страчували.

Рух опору – загони «вільних стрільців» - нападали на штаби, підривали мости, захоплювали спорядження, обози, винищували солдатів супротивника. Деякі з них були настільки сильні, що захоплювали міста.

Національних гвардійці і загони регулярної армії продовжували захищати Париж.

4) Поразка Франції. Початок громадянської війни в країні.

Розповідь вчителя.

            Важкі умови облоги і розквіт спекуляції викликали наростаюче роздратування парижан. Особливе обурення викликали нездатність уряду організувати дієву відсіч ворогові та залаштункові спроби провести переговори. Вважаючи війну програною і побоюючись нової революції, у січні 1871 р. уряд Трошю підписав принизливе перемир'я з ворогом за умови капітуляції Парижа. На вимогу Бісмарка в лютому 1871 р. у Франції також було проведено вибори до парламенту (Національних зборів), де більшість місць здобули монархісти. Головою виконавчої влади депутати обрали досвідченого політика Адольфа Тьєра.

Коментоване читання документу «Укладення попереднього мирного договору між Францією і Німеччиною. 26 лютого 1871 р.»

            Франкфурті-на-Майні 10 травня 1871 р. було підписано договір з умовами що закріплювали остаточне панування німців у Франції.

18 березня 1871 р. гвардійцями штурмом було захоплено містку ратушу і влада в Парижі перейшла до рук Центрального комітету Національноїї гвардії.

Уряд Тьєра і вірні йому частини регулярної армії відступили до Версаля

2. Паризька комуна.

28 березня 1871 р. при великому скупченні народу ПК було урочисто передано владу.

Маючи всю повноту влади, Рада Комуни не поділяла її на законодавчу і виконавчу.

Було обрано 10 рад що замінили міністерства.

Проведено ряд реформ:

- військова - розпуск постійної армії і заміну її загальним ополченням народу.

- адміністративна - посади чиновників ставали виборними, а їхню зарплату прирівнювали до оплати робітників.

- судова - на основі виборності суддів, гласності суду і забезпечення обвинувачуваних захистом.

- відокремлення церкви від держави, наділення громадянськими правами жінок, реформи в системі освіти.

Діячі Паризької комуни - Ежен Варлен, Лео Франкель, Шарль Делеклюз та інші - вірили, що ціною героїчних зусиль за короткий час у Франції, а потім в усьому світі можна встановити «царство свободи і справедливості».

            Наступ на Париж урядові війська розпочали 2 квітня 1871 р. Захисники Комуни виявляли справжній героїзм, відбиваючи запеклі атаки ворога. Проте вже 21 травня армія Тьєра вдерлася до Парижа. На вулицях міста почалися жорстокі барикадні бої. Протягом тижня комунари відстоювали кожну вулицю, кожний будинок. Особливо непохитно трималися робітничі квартали. Місто горіло, у вогні пожеж згоріло багато громадських будівель, житлових будинків. 28 травня впала остання барикада комунарів, і в місті почалися розправи над переможеними. Упродовж «кривавого» тижня (21-28 травня 1871 р.) було вбито понад 30 тис. захисників Комуни, 10 тис. чол. кинуто до в'язниць і засуджено до каторжних робіт. Серед заарештованих було 650 дітей.

3. Наслідки франко-німецької війни.

-Поразка у війні послабила Францію, вплинула на її міжнародний престиж.

-Утрата Ельзасу й Лотарингії, п'ятимільярдна контрибуція лягли важким тягарем на країну, уповільнивши її економічний розвиток.

+Але проголошена під час революції 4 вересня 1871 р. республіка встояла і була конституційно закріплена в 1875р.

Самостійна робота з підручником за планом:

1. Становлення Третьої республіки.

2. Конституція Третьої республіки.

3. Політичні кризи 80-90-х років.

 IV.            Закріплення нових знань.

    V.            Підсумок уроку.

 VI.            Домашнє завдання: опрацювати §  16   , дати відповіді на запитання ст..140,  вивчити в зошиті , підготувати повідомлення про Отто фон Бісмарка*