Історія України 7 клас
Конспект уроку для дистанційного опрацювання!!!
Тема: Розділ IV. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
Утворення Галицько-Волинського князівства.
Роман Мстиславович. Боротьба за владу. Данило Романович.
Мета: показувати на
карті столицю та територію держави, прослідкувати процес утворення Г-В держави,
характеризувати та давати характеристику діяльності князя Романа Мстиславича та
його нащадків; формувати і розвивати картографічні вміння та навики аналізу
історичних постатей.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: методичний
посібник, підручник, атлас, конспект.
Структура уроку
I.
Організаційний момент.
II.
Актуалізація опорних знань.
Згадайте, що вам вже відомо про Галицько-Волинську
державу? Кого ви можете назвати з управителів держави.
III.
Вивчення нового матеріалу.
План
1.
Утворення Гадицько-Волинського князівства.
2.
«Громадянська війна 1205-1245 рр»
3.
Правління Данила Галицького.
4.
Боротьба Данила та Василька за відродження держави.
Завдання: Опрацюйте матеріал підручника §20 («Історія України » 7
кл. Смолій, Степанков, 2007 р), § 14 («Історія України» 7клас, Гісем, 2015 р.)
Додатковий матеріал.
1. Після смерті
Ярослава Осмомисла в Галицькому князівстві спалахнула боротьба за владу.
Великим князем став його син Володимир, котрий правив 10 років. З його смертю в
1199 р. місцева династія Ростиславичів перервалася. Довідавшись про це,
волинський князь Роман Мстиславич оволодів Галичем. У 1199 р. відбулося об'єднання Волинського та Галицького князівств в
одне, що мало важливе значення: створювалися сприятливі умови не лише
для розвитку міст, сільського господарства, промислів, ремесел і торгівлі, а й
для зміцнення політичного центру. Процес їх об'єднання (в умовах, коли
інші князівства дробилися на уділи) був не випадковим. Він зумовлювався
етнічною однорідністю населення, його прагненням домогтися припинення
міжусобиць, захистити край від зовнішньої загрози.
Започаткувавши утвердження династії Мстиславичів, Роман
діяв надзвичайно вміло, енергійно й рішуче. Дізнавшись, що київський князь Рюрик Ростиславич
готує похід, випередив його, виступивши в 1201 р. на Київ, яким оволодів
з допомогою міщан, і посадив на київський стіл луцького князя. Хоча Рюрик на
початку 1203 р. спромігся відбити Київ, учинивши в ньому великий погром, але
йому не вдалося повернути владу. Отже, враховуючи, що Переяславське князівство
залежало від Києва, Роман став фактичним володарем майже всієї
Південно-Західної Русі (за винятком Чернігівщини). Аби запобігти постійним
міжусобицям, він запропонував обирати великого князя шістьом найвпливовішим
князям Русі. Проте ця пропозиція не знайшла підтримки.
Усередині князівства Роман рішуче боровся з боярством,
утверджуючи одноосібну владу монарха. Багатьох бояр було страчено й
вигнано за межі держави; решта боялися виступити проти нього. Не випадково Галицько-Волинський літопис саме Романа
Мстиславича вперше називає «самодержцем всеї Русі».
Володар Галицько-Волинської держави проводив активну зовнішню політику. Зокрема,
підтримував тісні стосунки з Візантією. Відомі два його успішних
походи проти половців. Вочевидь, наприкінці 1204 р. він уклав союзну
угоду З Угорщиною та Польщею. Проте, втрутившись у міжусобну боротьбу
польських князів, загинув 19 червня 1205 р. біля м. Зави хвоста.
Створення Галицько-Волинської держави мало прогресивне
значення. Проте смерть її творця таїла небезпеку поновлення міжусобиць та
розпаду держави.
2. «ВЕЛИКА
СМУТА ПОСТАЛА В ЗЕМЛІ РУСЬКІЙ»
Так автор Галицько-Волинського літопису
охарактеризував усобиці, що охопили князівство після смерті Романа. Вони
набрали такого розмаху, що окремі історики називають їх «громадянською війною»
(1205-1245). Основною рушійною силою усобиць виступало галицьке боярство,
котре не хотіло допустити зміцнення князівської влади й раз по раз зверталося
по допомогу до іноземців. Бояри змусили вдову Романа, Ганну, з малолітніми
синами, Данилом і Васильком, залишити Галич.
У боротьбі за княжий стіл бояри стали на бік синів Ігоря
Ярославича із Сіверської землі - онуків Ярослава Осмомисла. У 1206 р. в
Галичі осів Володимир, у Звенигороді - Роман, у Володимирі - Святослав. Отже,
знову з'являються удільні князівства. Між братами спалахує боротьба за верховну
владу, в яку втрутилися бояри, чернігівські князі, Польща й Угорщина.
Посилюється вплив іноземців, унаслідок чого Ігоровичі втрачають владу. У
Галичі розташовується угорська залога, бо король Ендре II виношував наміри приєднати
Галичину до Угорщини.
Безчинства
чужоземних вояків викликали повстання, і за допомогою знову запрошених
Ігоровичів угорців прогнали. Утвердившись при владі, брати вирішили зламати
політичну опозицію бояр. За їхнім наказом було вбито півтисячі бояр, інші
повтікали. Окремі з них звернулися по допомогу до Ендре II, запевняючи, що
визнають владу Данила. У 1211 р.
угорське військо займає Галич, і Данило стає галицьким князем. Оговтавшись
від страху, бояри, без відома Данила, привселюдно повісили Романа та Святослава
Ігоровичів (це єдиний випадок в історії Київської Русі, коли васали стратили
своїх князів).
3. Оскільки Данило через неповноліття не міг
управляти, то влада зосередилася в руках вольової, мужньої, цілеспрямованої й
мудрої Ганни. її самостійність не подобалася боярам, і вони змусили матір і
сина знову втікати. У 1213 р. боярин Володислав Кормильчич проголосив себе
галицьким князем (єдиний випадок на теренах Русі, коли людина, яка не належала
до роду Рюриковичів, посміла посягнути на князівський стіл), що призвело до
загострення міжусобиць.
Скориставшись ними, польський і угорський володарі в 1214
р. домовилися про поділ Галицько-Волинської держави: Галицьке князівство
отримував угорський королевич Коломан; польський князь Лєшко - Перемишль,
Берестейщину й частину Хоямщини; Данилу й Васильку дісталася у володіння лише
Володимирська волость. Взимку 1215 р. Коломана коронували «королем
Галичини», й він вступає до Галича. Кормильчич помер в ув'язненні в Угорщині.
Міжусобиці та втручання в них володарів Угорщини й Польщі
зумовили розпад держави й створили реальну загрозу втрати Волинню і Галичиною
незалежності.
4. БОРОТЬБА
ДАНИЛА Й ВАСИЛЬКА ЗА ВІДРОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ
Данило осів у Володимирі й отримав цілковиту підтримку
місцевого боярство й городян. Тим часом
утиски з боку угорців, зокрема спроби запровадити католицизм, викликали масові виступи населення Галичини проти панування іноземців. Унаслідок
загострення польсько-угорських відносин Лєшко запропонував новгородському
князю (онуку Ярослава Осмомипла) Мстиславу Мстиславичу (Удатному) сісти на
галицький стіл, сподіваючись, що той протистоятиме Ендре II та Данилу. Мстислав
прийняв пропозицію і в 1218 р. оволодів Галичем.
Через декілька місяців Данило одружився з донькою
Мстислава. Це сприяло зміцненню становища молодого князя, і він вирішив
розпочати боротьбу за повернення своїх володінь. Спочатку Данило відібрав у поляків Берестейщину й волості за Західним
Бугом. Тим часом Лєшко й Ендре II домовилися про спільні дії проти
Мстислава, аби відібрати в нього Західну Галичину. Розпочалися воєнні дії, в яких Данило взяв участь на боці тестя й
проявив блискучі військові здібності. Водночас
Данило й Василько уклали угоди про союз з литовцями та ятвягами, дії яких
скували значні сили поляків. Розгромивши угорське військо, Мстислав зміцнив
свою владу. Однак у 1222 р. він уклав з Ендре II договір, який передбачав
шлюб його доньки з угорським королевичем Ендре. Останньому після смерті Мстислава
мав перейти галицький стіл.
Цей крок галицького князя погіршив його відносини з
Данилом і Васильком, котрі намагалися повернути до складу Волинського
князівства Белзьку й Червенську землі. У
1223 р. Данило взяв участь у трагічній для руського війська битві з монголами
на р. Калці, де був поранений. Повернувшись із походу, він продовжив справу
об'єднання Волині, але його дії наштовхувалися на спротив Мстислава, котрий
потрапляв у все більшу залежність від бояр та угорського короля.
Після його смерті в 1228 р. Данило виношує наміри щодо
возз'єднання Галицько-Волинської держави. Він приєднує до своїх володінь Луцьку, Пересопницьку. Чорторийську волості
й реформує військо (створює регулярну піхоту З городян). У першій половині
30-х років XIII ст. кілька разів займав Галич, але через опір бояр та
вторгнення угорців знову втрачав його. Значним успіхом стало оволодіння
Белзькою землею. У 1238 р. разом з
Васильком Данило вирушив у похід проти Добжинського ордену хрестоносців, який
заволодів Дорогочинською землею. У бою під Дорогочином вони розгромили ворога.
Після цього було відвойовано Перемишль.
Врешті-решт наприкінці року Данило увійшов до Галича й утвердився в ньому.
Завдяки величезним зусиллям. Данила й Василька спочатку
об'єднується Волинське князівство, а пізніше поновлюється Галицько-Волинське
князівство.
Утворена держава попри тривалу жорстоку громадянську
війну та постійне втручання Польщі й Угорщини довела свою життєздатність і
зберегла вінськово-політичну потугу.
IV.
Закріплення нових знань.
ЗАСВОЇМО ПОНЯТТЯ та дати. Записати в зошит.
ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА - збройна боротьба за владу в державі
із залученням до неї різних прошарків населення.
САМОДЕРЖАВСТВО - форма правління з необмеженою владою
однієї особи.
Опозиція - протидія, опір комусь або чомусь.
1170—1205 рр. - князювання Романа Мстиславича.
1199 р. - створення Галицько-Волинської держави.
1201—1264 рр. -
роки життя Данила Романовича.
V.
Підсумок уроку.
VI.
Домашнє завдання: опрацювати § 20, вивчити в зошиті, вивчити дати та
поняття, виконати завдання на ст.. 122,
підготувати випереджувальний матеріал на тему «Утворення Золотої Орди»* (по
підручнику «Історія України» 7клас, Гісем, 2015 р. - § 14 )
Матеріал підручника "Історія України"7 клас, Гісем, 2015
Ма
Немає коментарів:
Дописати коментар