четвер, 28 січня 2016 р.

28.01.2016 р.
Всесвітня історія 11 клас
Конспект уроку для дистанційного опрацювання!!!
Тема. Роки «брежнєвського застою» (1964—1985 рр.). Суспільно­політичне життя країни. Дисидентський рух. Від «перебудови» до розпаду СРСР (1985—1991 рр.) Лібералізація суспільного та політичного життя. Антидержавний путч 1991 р. Розпад СРСР
Мета: виявити тенденції політичного, соціально-економічного, повсякденного та куль-турного життя в  Ср С р у  1964—1985  рр.; продовжити формування навичок
учнів висловлювати оцінку діяльності лідерів держави, аналізувати внутріш -ньополітичну ситуацію та зовнішньополітичні пріоритети С РСР на цьому етапі
історичного розвитку; виховувати повагу до історії свого народу.
Тип уроку: комбінований.
ХІД Уроку
I. Організаційний етап
II. Актуалізація опоррних знань і  вмінь учнів
Гра «Знайдіть помилку в тексті»
а) У 1959 р. (1957 р.) почалися реформи ведення (управління)  народним господарством. Надцентралізовані галузеві мініс -терства, які тоді існували, не могли забезпечити швидкого зростання промислового виробництва. Замість них створю -вались місцеві (територіальні) управління — ради народного господарства — радхози (раднаргоспи). У 1965 р. (1957 р.) почалися реформи управління народним господарством.
б) Реформи управління призвели до збоїв у виконанні IV (VI) п’ятирічки. Однак визнавати це і вносити необхідні корективи не стали. Було знайдено інше рішення: замінити чотирирічний (п’ятирічний) план 1956—1960 pp. на вось-мирічний (семирічний) 1959—1966 рр. (1959—1965) pp.

III. Вивчення нового матеріалу




 IV. Узагальнення знань учнів
Фронтальна бесіда
1) Що таке «брежнєвський застій»?
2) На чому була заснована економічна політика госпрозрахун ку? За яких часів радянський уряд уже використовував
цю політику?
3) Що таке «дисидентство»? Назвіть представників дисидентського руху.
4) Назвіть держави, з якими в період 1964—1985 рр. покра -щилися міжнародні відносини; погіршилися.
5) Чому так склалися міжнародні відносини СРСР?
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати §16, дати відповіді на запитання ст.. 119-120, письмово в зошиті заповнити таблиці №1, 2 (ст.. 119-120)
2. ***Підготувати додатковий матеріал для роботи на наступ-ному уроці за темою «Від “перебудови” до розпаду СРСР
(1985—1991 рр.)»:
1) М. С. Горбачов: досягнення, помилки, доленосні рішення.
2) Лібералізація суспільного та політичного життя.
3) Антидержавний путч 1991 р. Розпад СРСР.
4) Росія наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.
5) Нові незалежні держави Балтії, Закавказзя та Середньої Азії,
Білорусь, Молдова. Особливості шляхів історичного розвитку.
28.01.2016 р.
Всесвітня історія 10 клас
Конспект уроку для дистанційного опрацювання!!!
Тема: Фашизація Італії., створення  корпоративної системи.
Політичні портрети Ф.Д. Рузвельта  Б.Муссоліні, А. Гітлера.
Мета: сформувати уявлення учнів про становлення фашизму в Італії; створити умови для розуміння причин та наслідків отримання влади Б. Муссоліні в Італії; проаналізувати внутрішню політику фашистів в Італії; описати відносини католицької церкви та фашистського режиму в Італії; розглянути реформи, які проводили фашисти; охарактеризувати корпоративний устрій Італійської держави; навчити учнів порівнювати дії правих та лівих політичних сил і висловлювати свою
думку щодо впливу тоталітарних ідеологій на суспільство.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: методичний посібник, підручник, конспект уроку.
Структура уроку
       I.            Організаційний момент.
Оголошення теми та мети уроку.
    II.            Актуалізація опорних знань.
Фронтальне опитування.
1.      Яку назву отримав штаб з підготовки майбутньої революції утворений в березні 1919 року? 
2.      Коли Німеччину було проголошено республікою? 
3.      Хто очолив соціал-демократичний уряд після проголошення республіки? 
4.      Коли була утворена Комуністична партія в Німеччині? Ким утворена?
5.      Головні підсумки революції?
 III.            Вивчення нового матеріалу.
1.      Наслідки ПСВ.
Розповідь вчителя.      
-        Людські втрати;
-        Глибока кризова прірва по завершенні ПСВ;
-        Погашення боргу взятого в роки війни;
-        Гостра інфляція;
-        Зовнішньополітичне становище;
-        Рішення Паризької мирної конференції щодо територіальних володінь після ПСВ;
-        Загони «ардіті»;
-        Загострення боротьби між політичними силами;
-        1918-1919 рр. – суспільна криза;
-        1920-1922 рр. – зростання економіки фактично припинилось;
-        Аграрна революція.
2.      Робота з додатковою інформацією
 Встановлення фашистської диктатури. Фашизація країни.
Наслідки Першої світової війни. Італія була середньорозви-нутою країною Європи. Участь у Першій світовій війні коштувала їй дуже дорого: 700 тис. загиблих, 450 тис. інвалідів, 1 млн. поранених, країна втратила третину національного багатства. Після поразки біля Капоретто в жовтні 1917 р. вона опинилась на межі повної катастрофи і тільки допомога військ Антанти врятувала Італію.    
Економічне становище країни було вкрай критичним: не вистачало продовольчих товарів, палива, предметів першої необхідності.
Надії італійців на те, що мир принесе полегшення, не виправдались. Великі держави, оцінюючи внесок Італії у війну як занадто низький, не дотримали свого слова (таємна угода про передачу Італії східного узбережжя Адріатичного моря і ще ряду територій), даного напередодні вступу Італії у війну. Вона отримала лише Південний Тіроль і Трієст. Італія стала "переможеною серед переможців".
Важке фінансово-економічне становище країни позбавляло уряд можливості здійснити заходи щодо покращення життя населення. Довіра до нього і до конституційного ладу впала. Післявоєнний спад виробництва, демобілізація армії, ще більше загострили соціальні проблеми і призвели до розгортання масового робітничого руху, в якому домінували радикальні течії. Страйки робітників супроводжувались захопленням заводів і створенням ФЗР - фабрично-заводських рад, які брали на себе функції місцевої влади.
Виникнення фашизму. Виклик праву власності налаштував проти робітничого руху дрібних господарів (ремісників, торгівців і т.д.) й селянство, які до того ж не довіряли існуючій владі.
Настрої цих прошарків населення відбились у фашистському русі, що виник у 1919 р. Він поєднував у собі ідеї реваншизму, антикомунізму і соціальної демагогії.
У 1919-1920 pp. фашисти не становили серйозної небезпеки. На виборах 1919 р. вони не отримали жодного мандату.
Зростанню їх впливу сприяли реваншистські настрої, які охопили всі прошарки італійського суспільства. На цій хвилі фашисти вдались до силових дій, захоплюючи ті території, які обіцяла, але не дала Антанта. Так, восени 1919 р. загін фашистів на чолі з поетом Габріеле Д'Аннунціо захопив порт Фіуме. Це сприяло створенню над фашистами ореолу патріотів.
Весною 1921 р. загони фашистів під гаслами відновлення порядку і збереження "великої нації" почали погроми робітничих організацій. У відповідь робітники організували загони "народних сміливців", які вступали у справжні бої з чорносорочечниками. Італія стала ареною масового насильства, а уряд не зміг вивести країну з цього стану і відновити законність. У листопаді 1921 р. фашисти об'єднались і утворили Національну фашистську партію, на чолі якої став Б.Муссоліні ("дуче" - вождь). Тоді ж у робітничому русі стався розкол.
Прихід фашистів до влади. У таких умовах Муссоліні, підтримуваний великими промисловцями, заручившись "нейтралітетом" Ватикану, співчуттям короля Віктора-Еммануїла III, висунув вимогу передати фашистам владу. Прихильників збереження старих порядків, які не гарантували порядку й законності, виявилось дуже мало, і король доручив Муссоліні сформувати уряд.
30 жовтня 1922 р. Муссоліні на чолі загонів чорносорочечників вступив у Рим і очолив уряд ("Похід на Рим"). Так в Італії був відкритий шлях до ліквідації ліберальної демократії і встановлення фашистської диктатури.
Прихід фашистів до влади збігся з періодом економічного піднесення. Обсяг промислового виробництва з 1920 до 1928 pp. зріс на 60%. Італія перетворилась в індустріально-аграрну країну. Але розвиток промисловості був нерівномірним, перевагу мала військова промисловість. Південні райони країни залишались відсталими.
Експансіоністські претензії Італії. Прийшовши до влади, фашисти прагнули відродити Римську імперію. Реалізація цих планів - прямий шлях до війни. Фашисти, поряд з ліквідацією демократичних інститутів, почали мілітаризацію економіки і всіх сторін життя суспільства. Йшов процес мобілізації ресурсів для майбутніх завойовницьких війн.
Першою жертвою агресивних дій Італії стала Ефіопія, яка була захоплена італійськими військами в 1935-1936 pp.
Фашизація країни. У 1922-1924 pp. фашисти не наважувались на рішучі дії щодо ліквідації демократичного устрою. Поштовхом до фашизації країни стала "справа Маттеоті". Джакомо Мат-теоті 1 червня 1924 р. у парламенті виступив з промовою, в якій звинуватив фашистів у фальсифікації виборів і зажадав анулювати мандати депутатів-фашистів. Через 10 днів він був викрадений і убитий фашистами. Але король не усунув Муссоліні від влади, як цього вимагала більшість населення.
У січні 1925 р. Муссоліні, виступаючи у парламенті, висунув гасло: "Вся влада фашистам!" і провів через парламент низку законів, які обмежували демократичні права. Уряд став відповідальним лише перед королем і мав право видавати закони. Місцеві органи влади замінялись префектами, яких призначав дуче. Заборонялись всі профспілки і партії, крім фашистських. Створювались трибунал і таємна поліція. Вводилася смертна кара. Почались масові арешти (в один день було заарештовано 12 тис. комуністів).
У 1929 р. Муссоліні уклав договір з папою римським, згідно з яким утворювалась держава Ватикан, католицька церква отримувала ряд привілеїв.
Для управління економікою створювалась корпоративна система. У 1934 р. існувало 22 корпорації у всіх галузях господарства. Кожна корпорація об'єднувала представників промисловців, фашистських профспілок і функціонерів фашистської партії. Уряд був замінений Великою фашистською радою, а парламент -палатою корпорацій.
Важливим елементом у структурі державного регулювання економіки став інститут промислової реконструкції (ІРІ).
Для виховання молоді у фашистському дусі створювались масові молодіжні організації. Прищеплювався культ сили і волі. Насаджувався культ особи Муссоліні.
Союз з Німеччиною. Прагнення до переділу світу швидко зблизило Італію з фашистською Німеччиною та Японією, незважаючи на деякі суперечки щодо Австрії та Балкан. До того ж, будучи першим фашистом, Муссоліні не хотів поступатися цією роллю "вискочці" Гітлеру.
Агресія проти Ефіопії довела, що без Німеччини Італія не здатна здійснити жодної серйозної акції. Однак суперництво між двома фашистськими лідерами продовжувалось аж до 1940 p., доки Муссоліні не змирився зі статусом молодшого партнера Німеччини.
У 1937 р. Італія приєдналась до Антикомінтернівського пакту, а у 1939 р. Італія і Німеччина уклали між собою "сталевий пакт".
Першою спільною акцією Німеччини і Італії стала підтримка франкістів в Іспанії в 1936-1939 pp. Італія направила туди 200-тисячний військовий корпус і велику кількість зброї.
У 1939 р. Італія захопила Албанію, а в 1940 р. вступила в Другу світову війну на боці Німеччини.

 Робота зі схемою.

 
 IV.            Закріплення нових знань.
Відповідати на запитання в кінці параграфу ст. 159
    V.            Підсумок уроку.
Аналіз роботи на уроці та виставлення оцінок.

 VI.            Домашнє завдання: опрацювати §13, підготуватися до узагальнення.
28.01.2016 р.
Всесвітня історія 9 клас
Конспект уроку для дистанційного опрацювання!!!
Тема: Криза Другої імперії у Франції. Франко-нiмецька війна 1870—1871 рр. та її наслідки. Паризька комуна. Становлення Третьої Республіки. Політичні кризи 80—90-х років. Формування Французької колоніальної імперії.
 Мета: розглянути етапи економічного та політичного розвитку країни, хід франко-німецької війни; формувати вміння роботи з історичними джерелами; розвивати навики роботи з історичною картою.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання:методичний посібник, підручник, конспект, атлас.
Структура уроку
       I.            Організаційний момент.
    II.            Актуалізація опорних знань.
Перевірка домашнього завдання.
1. Які науково-технічні відкриття і технологічні зміни кінця XIX ст. справили найбільший вплив на розвиток економіки?
2. Охарактеризуйте найбільш поширені форми монополістичних об'єднань в країнах Європи і США та їхню роль у житті цих країн.
3. Які форми боротьби найманих робітників за свої права були найбільш поширені в передових країнах наприкінці XIX ст.?
4. Як і чому змінилася роль держави в промислово розвинутих країнах протягом XIX ст.?
 III.            Вивчення нового матеріалу.
Розповідь вчителя.
            Третя республіка у Франції народилася в роки докорінних змін в Європі. Проте
Наполеон ІІІ, як і раніше, вважав Францію найсильнішою європейською державою, здатною перемогти у будь-якій війні. Війна повинна була укріпити режим Другої імперії, тоді як у самій державі прогресивні сила вимагали встановлення республіки.
1. Франко-пруська війна 1870-1871 рр..
Розповідь вчителя.
1) Причини війни:
1. Наполеон III і його наближені вирішили вдатися до випробуваного засобу відволікання громадян від внутрішніх проблем -нової війни.
2. Підняти міжнародний авторитет Франції і водночас зміцнити режим імперії.
3. Розгром Пруссії надовго затримав би об'єднання Німеччини.
2) Хід війни. Робота з картою.

Липень 1870 р., французи спромоглися виставити лише 250 тис. солдатів проти 450 тис. німецьких вояків.
Серпень 1870 р. прусські і союзні їм війська інших німецьких держав розгромили французів під Форбахом і вступили до Лотарингії.
Армію маршала Базена було блоковано у фортеці Мец, а армію маршала Мак-Магона, при якій перебував і сам Наполеон III, притиснуто до бельгійського кордону й оточено під м. Седан.
2 вересня 1870 р. за наказом імператора над Седаном було піднято білий прапор - французька армія капітулювала.
3) Революція 4 вересня 1870 р. і проголошення Третьої республіки.
Розповідь вчителя. Робота з картою.
Демократична революція 4 вересня 1870 р. покінчила з владою бонапартистів, знищила режим Другої імперії та сприяла забезпеченню демократичних прав і свобод; проголошено Французьку республіку.
            Тимчасовий уряд очолюваний Трошю, заявив народу про наміри продовжити війну, оголосивши себе Урядом Національної оборони. При цьому члени уряду за спиною своїх громадян прагнули якнайшвидше укласти мир з німцями на принизливих умовах.
17 вересня розпочала облогу Парижу. До кінця 1870 р. німцями було окуповано третину території Франції, а чисельність їхньої армії зросла до 800 тис. чол.
Ставлення німців до французів на окупованих територіях: встановлено жорстокий окупаційний режим. Німці систематично грабували населення під виглядом реквізицій і штрафів, зобов'язавши жителів забезпечувати їх всім необхідним. За наказом Бісмарка непокірливі села спалювали, а все чоловіче населення страчували.
Рух опору – загони «вільних стрільців» - нападали на штаби, підривали мости, захоплювали спорядження, обози, винищували солдатів супротивника. Деякі з них були настільки сильні, що захоплювали міста.
Національних гвардійці і загони регулярної армії продовжували захищати Париж.
4) Поразка Франції. Початок громадянської війни в країні.
Розповідь вчителя.
            Важкі умови облоги і розквіт спекуляції викликали наростаюче роздратування парижан. Особливе обурення викликали нездатність уряду організувати дієву відсіч ворогові та залаштункові спроби провести переговори. Вважаючи війну програною і побоюючись нової революції, у січні 1871 р. уряд Трошю підписав принизливе перемир'я з ворогом за умови капітуляції Парижа. На вимогу Бісмарка в лютому 1871 р. у Франції також було проведено вибори до парламенту (Національних зборів), де більшість місць здобули монархісти. Головою виконавчої влади депутати обрали досвідченого політика Адольфа Тьєра.
Коментоване читання документу «Укладення попереднього мирного договору між Францією і Німеччиною. 26 лютого 1871 р.»
            Франкфурті-на-Майні 10 травня 1871 р. було підписано договір з умовами що закріплювали остаточне панування німців у Франції.
18 березня 1871 р. гвардійцями штурмом було захоплено містку ратушу і влада в Парижі перейшла до рук Центрального комітету Національноїї гвардії.
Уряд Тьєра і вірні йому частини регулярної армії відступили до Версаля
2. Паризька комуна.
28 березня 1871 р. при великому скупченні народу ПК було урочисто передано владу.
Маючи всю повноту влади, Рада Комуни не поділяла її на законодавчу і виконавчу.
Було обрано 10 рад що замінили міністерства.
Проведено ряд реформ:
- військова - розпуск постійної армії і заміну її загальним ополченням народу.
- адміністративна - посади чиновників ставали виборними, а їхню зарплату прирівнювали до оплати робітників.
- судова - на основі виборності суддів, гласності суду і забезпечення обвинувачуваних захистом.
- відокремлення церкви від держави, наділення громадянськими правами жінок, реформи в системі освіти.
Діячі Паризької комуни - Ежен Варлен, Лео Франкель, Шарль Делеклюз та інші - вірили, що ціною героїчних зусиль за короткий час у Франції, а потім в усьому світі можна встановити «царство свободи і справедливості».
            Наступ на Париж урядові війська розпочали 2 квітня 1871 р. Захисники Комуни виявляли справжній героїзм, відбиваючи запеклі атаки ворога. Проте вже 21 травня армія Тьєра вдерлася до Парижа. На вулицях міста почалися жорстокі барикадні бої. Протягом тижня комунари відстоювали кожну вулицю, кожний будинок. Особливо непохитно трималися робітничі квартали. Місто горіло, у вогні пожеж згоріло багато громадських будівель, житлових будинків. 28 травня впала остання барикада комунарів, і в місті почалися розправи над переможеними. Упродовж «кривавого» тижня (21-28 травня 1871 р.) було вбито понад 30 тис. захисників Комуни, 10 тис. чол. кинуто до в'язниць і засуджено до каторжних робіт. Серед заарештованих було 650 дітей.
3. Наслідки франко-німецької війни.
-Поразка у війні послабила Францію, вплинула на її міжнародний престиж.
-Утрата Ельзасу й Лотарингії, п'ятимільярдна контрибуція лягли важким тягарем на країну, уповільнивши її економічний розвиток.
+Але проголошена під час революції 4 вересня 1871 р. республіка встояла і була конституційно закріплена в 1875р.
Самостійна робота з підручником за планом:
1. Становлення Третьої республіки.
2. Конституція Третьої республіки.
3. Політичні кризи 80-90-х років.
 IV.            Закріплення нових знань.
    V.            Підсумок уроку.

 VI.            Домашнє завдання: опрацювати §  16   , дати відповіді на запитання ст..140,  вивчити в зошиті , підготувати повідомлення про Отто фон Бісмарка*

28.01.2016 р.
Всесвітня історія 8 клас
Конспект уроку для дистанційного опрацювання!!!
Тема: Польська держава і Московське царство.
         Польська держава. Фільварково-панщинна система.
Мета: розглянути та проаналізувати внутрішньо- та зовнішньополітичне становище Польщі; закріпити знання по наслідкам Берестейської та Люблінської уній, проаналізувати вплив Реформації на хід подій в Польщі; розвивати учнів вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, висловлювати та аргументувати власну точку зору; сприяти появі інтересу до вивчення історії.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: методичний посібник, підручник, конспект уроку.
Основні поняття: магнати, шляхта, фільварок, сейм, Люблінська унія, Берестейська унія, уніатська церква.
Структура уроку
       I.            Організаційний момент.
Оголошення теми та мети уроку.
    II.            Актуалізація опорних знань.
Співвіднесіть прізвища та факти біографій історичних діячів
1) Мігель Сервантес
А) Його картини буквально випромінюють життєву силу. Був прекрасним колористом і вмів напрочуд точно передавати всі відтінки кольору. Одна з його картин «Автопортрет з дружиною»
2) Вільям Шекспір
Б) Народився в провінційному містечку Стренфорд- на - Ейвоні в сім’ї збіднілого торговця. Став актором і драматургом театру «Глобус»
3) Джованні Лоренцо Берніні
В) Він першим зобразив світ неприкрашеним, начебто зупинивши на своїх картинах мить реально життя. Відома його картина «Вечеря в Еммаусі».
4) Мікеланджело да Караваджо
Г) Видатний представник мистецтва бароко був архітектором і скульптором. Найяскравіший його твір – ансамбль перед собором Святого Петра у Ватикані.
5) Пітер Пауел Рубенс
Д) Був представником голландської школи. Художник залишив понад 60 автопортретів. Найвідоміша картина «Повернення блудного сина»
6) Рембрандт ван Рейн
Е)Роман «Премудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський» одразу приніс автору загальне визнання.
Бесіда за запитаннями:
1.      Що вам відомо з курсу історії України про соціально-економічне та політичне становище Польщі в 16-17 ст.?
2.      Які землі входили до складу Польської держави в цей період? Покажіть їх на карті.
 III.            Вивчення нового матеріалу.
План.
1. Вступне слово вчителя.
- збільшення територій Польщі та Московського царства за рахунок сусідніх земель;
- шляхи становлення державної влади двох країн;
- кріпацтво – найгірший прояв феодальної системи;
- території привабливі для обох держав.
2. Люблінська унія.
Розповідь вчителя супроводжується активною бесідою за запитаннями:
На початку XVI ст. Велике князівство Литовське постало перед загрозою занепаду (причини: поразка у війні з Москвою, загроза з боку української знаті, небезпека збоку татар на південних кордонах). Наслідком цього стало підписання Люблінської унії між Литвою і Польщею. У січні-серпні 1569 р. у Любліні був скликаний сейм, на який винесено проект повного приєднання литовських земель до Польщі. Сейм затягнувся на кілька місяців, бо були противники унії. Але врешті унія була укладена. За нею Литва зберігала право на власний герб, печатку, законодавство, міністрів, військо, фінанси й адміністрацію; спільними ставали король, сейм і сенат, зовнішня політика, право землеволодіння. Отже, за Люблінським трактатом Польща і Литва утворили нову державу – Річ Посполиту.
Люблінська унія була підписана без участі литовських послів. Внаслідок її підписання Польщі вдалося захопити від Литви ВолиньПідляшшя і Київщину, а за Литвою залишились Берестейська земля і Пінський повіт.
Негативним наслідком Люблінської унії стало повне панування Речі Посполитої на українських землях, яке тривало до кінця XVIII ст., утвердження необмеженої влади польських магнатів, посилення соціального, національного і релігійного гніту українського населення, втрата можливостей творити самостійну державу.
Разом з тим, в сучасній історіографії висловлюється думка і про позитивні наслідки Люблінської унії: об’єднання всіх українських земель заходу і сходу, українське суспільство було повернуте до більш цивілізованого Заходу (до Європи), вона на певний час рятувала українські землі від Москви і Туреччини. Врешті, Люблінська унія привела до посилення протесту українського народу проти гнобителів, до національно-визвольної боротьби в кінці XVI-XVII ст.
1. Коли і між ким була укладена Кревська унія?
2. Чи призвела вона до об’єднання Польщі і Литви?
3. Що стало причиною до укладення Люблінської унії?
4. Коли це сталося і який наслідок?
Відповіді на вищенаведені запитання стисло записати в зошит.
Робота з історичним джерелом на ст. 96.
3. Економічний розвиток у 16 ст.
Розповідь вчителя.
- вплив «революції цін» в 16 ст. на розвиток Речі Посполитої;
- створення фільваркової системи;
- повторне покріпачення селянства;
- гальмування розвитку ремісництва в польських містах.
Робота з новими поняттями.
Магнати - великі феодали, родовита і багата знать.
Шляхта – середні та дрібні феодали в країнах Центральної Європи, насамперед у Р.Посполитій.
Фільварок – велике феодальне господарство, що виготовляє продукцію для продажу.
Унія – союз, об’єднання кількох держав або церков.
4. Державний устрій Речі Посполитої в 16 ст.
Самостійна робота з підручником на ст. 96-97. Записати в зошит схему «Державне управління Речі Посполитої».

Робота з новими поняттями.
Сейм – станово-представницький орган Речі Посполитої.
Станово-представницька монархія — форма правління, за якої одноосібна, відносно сильна влада монарха обмежена владою станово-представницького органу.
Сеймики – зібрання шляхти.
«Шляхетська республіка» - обмеження прав короля, шляхта користувалася практично необмеженою свободою.
4. Реформація і Контрреформація в Речі Посполитій.
«Профанація костьолів» - загарбання церковної землі та майна.
1596 р. – церковний собор у Бресті. Православ’я в Речі Посполитій було ліквідовано, виникла греко-католицька церква, яка визнавала владу Папи Римського.
Боротьба з православ’ям  та протистояння з мусульманськими країнами призвели до поразки Реформації в Речі Посполитій.
Уніатська церква - християнська церква, що утворилася в 16—17 ст. на зх.-укр. і зх.-білорус. землях в результаті укладення між католицькою церквою і частиною місцевого православного духівництва Брестської унії 1596.
Запитання.
1. Чому шляхтичі підтримували різні течії протестантизму на початку Реформації?
2. Що означає термін «профанація костьолів»?
3. З якою метою в РП проводилась Контрреформація?
4. Коли було прийнято Берестейську унію? Результат?
5. Зовнішня політика Речі Посполитої.
Самостійна робота з підручником на ст. 98-99.
6. Річ Посполита в першій половині 17 ст.
Самостійна робота з підручником на ст. 99-100
 IV.            Закріплення нових знань.
Запитання.
1. Охарактеризуйте основні напрямки зовнішньої політики Польщі в 16 ст.
2. Що вплинуло на зміну ситуації в Речі Посполитій у першій половині 17 ст.?
    V.            Підсумок уроку.

 VI.            Домашнє завдання: опрацювати §14, запитання ст. 100, ВЗ: підготувати повідомлення про Івана Грозного*