25.01.2016 р.

Історія 6 клас

Конспект уроку для дистанційного опрацювання!!   
   Тема: Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера.

Мета: ознайомити учнів з особливостями структури грецького суспільства в XI—IX ст. до н. е.;розвивати вміння готувати учнівський проект і представляти його результати у формі

презентації або повідомлення перед класом; розвивати вміння самостійно отримувати нові знання за проблемою, опрацьовуючи додаткові джерела інформації; розвивати естетичні уявлення учнів на матеріалі видатних пам’яток світової літератури.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: методичний посібник, підручник «Всесвітня історія. Історія України» : підруч. для 6-гокл. загальноосвіт. навч. закл. / О. Г. Бандровський, В. С. Власов. - К. : Генеза, 2014. , Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас : розробки уроків / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, інтернет ресурси.

Підготувала: вчитель історії ШЗШ №12 Петренко Світлана Олексіївна.

Структура уроку

       I.            Організаційний момент.

Оголошення теми та мети уроку

    II.            Актуалізація опорних знань.

Для перевірки якості засвоєння матеріалу попередньої теми дайте відповіді на запитаня:

1. Хто й коли віднайшов Мінойську та Мікенську цивілізації?

2. Назвіть особливості побудови Кносського палацу. Чому його порівнюють із лабіринтом?

3. Що було основою могутності мінойських царів?

4. Назвіть час розквіту та час занепаду цивілізації острова Крит. Якими були головні заняття жителів Криту?

5. Які ймовірні причини загибелі Мінойської цивілізації?

6. Які племена заснували Мікенську цивілізацію?

7. Назвіть найбільші міста Мікенської (Ахейської) цивілізації.

8. На який час припадають розквіт і занепад Мікенської цивілізації?

9. Коли відбувалася Троянська війна? Завдяки чому грекам удалося перемогти троянців?

10. Коли і як у Греції почався «залізний вік»?

 III.            Вивчення нового матеріалу.

План вивчення теми

1.      Давньогрецький поет Гомер та його поеми «Іліада» й «Одіссея».

2.      Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера.

3.      Робота з історичними джерелами.

1.                  Давньогрецький поет Гомер та його поеми «Іліада» й «Одіссея».

Завдання. Опрацюйте матеріал в підручнику §28 на ст.. 140-141 та додаткову інформацію і дайте відповіді на запитання.

Додаткова інформація.

Початок панування дорійців у Греції, що знайшов відображення у творах легендарного давньогрецького поета Гомера, історики називають «гомерівським», або «темними віками». Вважають, що близько 800 р. до н. е. Гомер склав дві поеми — «Іліада» та «Одіссея». В «Іліаді» (назва

походить від слова «Іліон» — так греки називали Трою) розповідалося про десятирічну війну між ахейцями та троянцями. Герої поеми діють поруч із богами й міфічними істотами.

 Постать в історії

Гомер жив на межі IX—VIII ст. до н. е. Нам невідомі точні біографічні дані про нього, скласти уявлення про його життя ми можемо тільки за переказами. Гомер народився на острові Хіос. Був сліпим мандрівним поетом. Йому приписують об’єднання міфів про Троянську війну та

створення поем «Іліада» й «Одіссея». Записані поеми були за наказом афінського правителя Пісістрата в VI ст. до н. е. В «Іліаді» Гомер описує останній 41 день Троянської війни. Автор захоплено змальовував не лише ахейців Ахілла й Патрокла, але й їхніх ворогів-троянців — царя Пріама та воїна Гектора. Напівбог Ахілл після дев’яти років війни відмовився продовжувати боротьбу та передав свої обладунки найближчому другові Патроклу, який очолив ахейців і повів їх на штурм Трої. Біля брами міста Патрокл зустрівся у двобої з троянським героєм Гектором, від руки якого й загинув. Це змусило Ахілла знову взятися за зброю. Він помстився за смерть свого друга, убивши Гектора. Але сам недовго прожив після цього: отруйна стріла брата Гектора — Паріса, спрямована самим богом Аполлоном, наздогнала його. Гомер описав ці події, прославляючи не саму війну, а мужність, відвагу, силу, гідність та почуття обов’язку греків і троянців.

            Продовженням оповіді про Троянську війну була «Одіссея» — опис казкових пригод царя Ітаки Одіссея. Десять років цей грецький герой воював із Троєю. Після взяття міста він вирішив повернутися додому, до Ітаки, але його мандрівка затяглася ще на десять років. Під час плавання він заблукав і потрапив на острів лотофагів, де, скуштувавши лотоса, втратив пам’ять і забув про батьківщину. Потім Одіссей відвідав острів циклопів. Зі своїми товаришами він прийшов до печери одноокого велетня Поліфема, сина бога морів Посейдона, де й був захоплений чудовиськом. Лише завдяки кмітливості та хитрості Одіссея їм удалося осліпити циклопа та врятуватися. Після цього Одіссей зі своїми товаришами відвідав острів бога вітрів Еола, боровся з племенем велетнів-людожерів, потрапив у володіння чаклунки Кірки, яка перетворила його супутників на свиней, побував у підземному царстві бога Аїда. Дивом стало те, що він лишився живим після зустрічі з потворами Сциллою та Харибдою. Через десять років поневірянь Одіссей під виглядом жебрака повернувся до Ітаки, де на нього чекала вірна дружина Пенелопа.

Запитання.

1.      Коли було створено поеми та про що в них ідеться?

2.      Що ви дізналися про постать Гомера?

3.      Яке історичне значення мають поеми Гомера?

Інтернет ресурси: Для тих кого зацікавила поема Гомера «Одіссея» пропоную переглянути фантастичний фільм «Одіссей» або «Пригоди Одіссея» за посиланнями :

https://www.youtube.com/watch?v=TnYB0dti1sY&list=FLo1xYhPIWqe-RNIIhbA8kzw&index=1

http://kinogo.co/4548-odissey-1997.html

2.                  Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера.

Завдання.

1.      Прочитайте матеріал на ст.. 142-143.

2.      Випишіть в зошит головні поняття та їх визначення: аристократи, аристократія, демос, громадянин, тирани, тиранія.

3. Робота з історичними джерелами.

Завдання. Прочитайте уривки з поем Гомера «Одіссея» та «Іліада»

Про родов ий поділ суспільства

По племенах і родах поділи, Агамемноне, воїв,

Родові рід, а племені плем’я нехай помагає.

Тільки-но зробиш ти так, і тобі покоряться ахеї.

(«Іліада», VII, 362—364)

Про владу

В гніві своєму страшні богородні бувають державці, —

Їх-бо достойність — од Зевса, і любить їх Зевс-промислитель.

А як з народу натрапив кого, хто голос підносить,

Жезлом його уперіщить і гострим нагримає словом:

От божевільний! Ти б тихо сидів та інших би слухав,

Кращих за тебе, — ти ж, боягуз, воювати нездатний,

Ні на війні, ані в раді на тебе не зважають ніколи.

Адже не кожному тут поміж нас панувать, між ахеїв.

Блага нема в многовладді, — один хай буде державець.

Владар один, що йому хитромудрого Кроноса сином

Берло* дано і закон, щоб над людом своїм панував.

(«Іліада», VII, 196—206)

Про поділ суспіл ьства на бідн их і багатих

З ласки Гермеса-посла, що людям у різноманітних

Справах і радість, і успіх, і славу дарує велику,

З смертних зі мною ніхто не зрівняється в жодній роботі:

Швидко розкласти вогонь, сухих на те дров нарубати,

Різати й смажити м’ясо, вино розливати по кубках —

Все, що на службі в заможних людина виконує проста.

(«Одіссея», XV, 319—324)

Про приватну власність

Так наче двоє мужів, зустрівшись на нивах суміжних,

З мірою кожен в руці, про межу сперечаються спільну,

Про щонайменший окраєць, щоб поля однаково мати…

(«Іліада», XII, 421—423)

Про торгівлю й обмін

Двом Атрея синам, Агамемнону та Менелаю,

Тисячу мірок вина послав Ясонід у дарунок.

Там же черпали вино собі довговолосі ахеї,

Хто обмінявши на мідь, а хто за блискуче залізо,

Хто за шкуру волячу, а хто і за цілу корову,

Хто за невільника навіть…

(«Іліада», VII, 470—475)

Про рабів

В мене й челядників* досить було, і усього багато,

З чим у нас добре живеться і за що нас звуть багачами.

(«Одіссея», XVII, 422—423)

Челядь, яка над собою не чує хазяйської влади,

Зовсім не квапиться те, що належить їй, вчасно робити,

Тож половину від гідності Зевс одбира громовладний

У чоловіка, якому дні рабської долі прирік він.

(«Одіссея», XVII, 320—324)

Скільки за тебе, хтось із міднянозбройних ахеїв

Сльозами умивану десь поведе й дня свободи позбавить.

Будеш для іншої в Аргосі дальньому ткати на кроснах,

Будеш їй воду носить з Мессеїди або з Гіпереї

Проти бажання — могутня примусить тебе неминучість.

(«Іліада», VI, 448, 450, 454—458)

Про землеробство

Він бушував на рівнині, немов та ріка в водопілля,

Що від зимових набухла дощів і всі греблі зриває.

Стримать не зможуть її ні міцно збудовані греблі,

Ні огорожі навкруг виноградників, рясно розквітлих, —

Раптом нахлине вона, обтяжена зливою Зевса,

Й гине багато у ній прекрасної праці людської.

Так перед сином Тідея троян захитались фаланги…

(«Іліада», V, 87—93)

Так, як вечері жадає ратай, що майстерного плуга

На новині цілий день йому тягнуть воли винно-темні,

Й серцем радіє, коли вже на захід схиляється сонце

Й близько вечеря, і вже він іде, ледве тягнучи ноги,

Так же радів Одіссей…

(«Одіссея», XIII, 31—35)

Про ремесла

В жвавому танці на звиклих ногах вони легко кружляли,

Наче той круг у руках гончаревих, коли забажає

Він перевірити тільки, як круг обертатися буде…

(«Іліада», XVIII, 599—601)

Так, наче шкуру велику з бика, наповнену жиром,

Людям своїм доручає господар як слід розтягнути,

Ті ж, ухопившись за неї і ставши навкруг, на всі боки

Тягнуть її, і з неї вологість виходить із жиром,

Поки від спільних зусиль поволі розтягнеться шкура.

Так же туди і сюди на малому просторі тягнули

Тіло ті й другі…

(«Іліада», XVII, 389—395)

Про роботу в кузні

Як в коваля, коли він топірець чи велику сокиру

Суне гарячими в воду холодну й сичить те залізо.

Гартом узяте, — стає-бо воно ще міцнішим від того, —

Так від оливного кия і око його засичало…

(«Одіссея», IX, 391—394)

Зразу ж міхи скерував на вогонь і звелів працювати.

Всі вони разом — аж двадцять було їх — задихали в горна.

Різноманітним диханням, щоб сильно вогонь роздувало,

Й допомагали то швидше кувати, а то повільніше.

Як того волив Гефест, щоб виконать працю найкраще.

(«Іліада», XVIII, 469—473)

Oзброєння воїна

Спершу наклав наголінники гарні собі на голінки,

Срібною пряжкою кожен до місця як слід прикріпивши.

Потім і лати міцні прудконогого внука Еака,

Зорями квітчані рясно, на груди свої надягнув він

І через плечі срібноцвяхований меч перевісив,

Кутий із міді, та щит величезний узяв і незламний.

А на могутнє чоло шолом він добрий насунув

З кінським хвостом, що над гребенем страшно вгорі розвівався.

Взяв ще два списи міцні, що немов приросли до долоні.

(«Іліада», XVI, 131—139)

Щойно на місці однім наступаючі раті зійшлися,

Разом зіткнулися шкіри щитів, і списи, і зусилля

Мідянозбройних мужів. Один об один ударялись

Круглоопуклі щити, аж луною навкруг гуркотіло.

Все тут змішалось — і крики звитяжні, і стогони людські

Тих, що губили і гинули, й кров’ю земля підпливала.

(«Іліада», ІV, 446—451)

 IV.            Закріплення нових знань.

Дати відповіді на запитання ст.. 143 підручника.

    V.              Домашнє завдання:

1.      Прочитати § 28, дати відповіді на запитання в кінці параграфа, вивчити визначення нових понять.

2.      Творче завдання високого рівня: створити мультимедійну презентацію по темі уроку. Орієнтовані теми – «Давньогрецький поет Гомер», «Легендарне життя Гомера», «Троянський цикл міфів та «Іліада» Гомера», «Поема Гомера «Одіссея»»***