Історія України 10 клас
Конспект уроку для дистанційного опрацювання!!!
Тема: Культура і духовне життя в Україні в 1917-1921 рр.
Нові тенденції та чинники
розвитку культури в 1917-1921 рр.
Мета: охарактеризувати
загальні умови і стан розвитку української культури в 1917—1920 рр., показати,
що, незважаючи на втрати, які понесла українська культурна спадщина під час
революції і визвольної війни, державна підтримка митців та вчених зумовила
швидкий розвиток культури, а нестримний потяг людей до кращих зразків
загальнолюдської культури був характерною ознакою того часу; формувати інтерес
до культурних надбань українського народу; виховувати в учнів високі моральні
якості на кращих зразках національної культури.
Тип уроку: урок нових знань.
Обладнання: методичний посібник, підручник, конспект уроку,
слайд-шоу «Культура і духовне
життя в Україні в 1917-1921 рр..»
Структура уроку
I.
Організаційний момент.
II.
Вивчення нового матеріалу.
1. Загальні умови культурного будівництва.
Додаткова інформація..
Національно-визвольні
змагання значною мірою вплинули на культурне життя українського суспільства.
Незважаючи на буремність політичних подій, інтерес до культурного життя не
тільки не згасав, а навпаки ще більше зріс.
Визначальними у
розвитку культури періоду української революції та відродження української
державності стали соціально-економічні та політичні чинники. Складні і
неоднозначні процеси, пов’язані з поваленням царизму, більшовицьким
переворотом, розгортанням українських визвольних змагань справили значний вплив
на культуру. Бурхливі події життя відбивались на світогляді митців,
віддзеркалювались у неочікуваних формах та витворах мистецтва. Треба
зауважувати також, що ці зрушення здійснювалися і під впливом наростаючої
соціально-економічної кризи, що охопила усі верстви та прошарки населення.
Разом з тим, відбулось відродження всіх форм національно-культурного життя в
Україні. Вперше в її історії виникли умови, коли розвитком української культури
почали опікуватись на державному рівні.
Кожен з
революційних урядів, прагнучи до зміцнення своєї влади, намагався спиратися на
культурні надбання народу, вважав за доцільне не тільки привернути на свій бік
інтелігенцію, як основного носія і творця культурних і духовних цінностей, а й
перетворити її на виразника відповідних політичних ідей і інтересів. Особливо
яскраво це проявлялося в діяльності більшовицького режиму.
Робота з документом.
Із закону Центральної Ради « Про державну мову» (березень 1918 р.)
Центральна Рада ухвалила:
Всякого роду написи, вивіски тощо на
торговельно-промислових, банкових та подібних закладах і конторах, повинно
писатися державною українською мовою, окрім інших мов...при тим написи
українською мовою мають бути на основній части всього напису, на чільнім місті.
Ця постанова має силу і до всякого роду виробів…
виготовлених на території Республіки, які мають етикетки, написи.
По всіх торгово-промислових банкових і т.п. закладах,
конторах... мовою в діловодстві має бути державна українська.
Запитання: Коли і за
яких обставин з’явився документ? Про які «інші мови йдеться в документі?Як
ставилася Центральна Рада до мов національних меншин? Чому? Про що свідчить
видання цього закону? Якими були наслідки такої політики?
Разом з тим,
запекла класова і національно-визвольна боротьба політизувала свідомість,
розколювала суспільство на ворожі табори, спотворювала світогляд людей. У
суспільстві панували нетерпимість, озлоблення, неповага до людського життя.
Інтелектуальна діяльність втрачала престиж, інтелігенція – джерела існування.
Втрати освічених людей в 1917 - 1921 рр. були великими. Тисячі інтелектуалів,
діячів культури емігрували за кордон. Інтелігенція поповнювалася за рахунок
інших соціальних верств населення. В таких умовах культурний процес в Україні
набував своєрідні, властиві тільки цій епосі форми.
Суттєвий
вплив на культурне життя українського суспільства справляли соціальні чинники,
віддзеркалені змінами соціальної структури суспільства. Зміни політичної влади
за цей час відбувалися з калейдоскопічною швидкістю. Кожна з них спиралася на
соціально і національно близькі їй верстви та прошарки населення, намагаючись
підтримати їх економічно і політично, відповідно втягуючи їх у політичний та
культурний розвиток. А нова соціальна структура суспільства, яку штучно
народжував більшовизм, майже повністю змінила соціально-культурне замовлення і
соціальний склад самих творців культури.
Не менш
важливими були національні чинники розвитку культури. Визвольні змагання з
одного боку призупинили процес імперського диктату і підпорядкування у сфері
культурного життя, з іншого – викликали духовне піднесення українського народу.
Період боротьби за відродження та збереження української державності позначився
сплеском розвитку української культури, що став невід’ємною складовою
українського державотворення.
Робота над слайд-шоу.
Запитання:
- назвіть позитивні
та негативні чинники, що впливали на розвиток культури в 1917-1921 рр?
III.
Закріплення нових знань.
1. Які були
особливості розвитку культури в цей період?
2. Проілюструйте
кожен з чинників, що впливали на розвиток культури, конкретними фактами.
3. Які періоди і
чому ми можемо виділити в розвитку національної освіти у 1917-1921 рр.?
4. Яку роль в цих
процесах відігравали громадські освітні організації, чому?
5. Які факти
характеризують розвиток середньої та вищої освіти?
IV.
Підсумок уроку.
Аналіз роботи на
уроці та виставлення оцінок.
V.
Домашнє завдання: опрацювати §25 (Підручник за 10 клас » Історія України
Автор: Кульчицький, Лебедєва), § 37 (Новітня історія України. Частина
перша. 1914 -1939. Підручник для 10 класу Турченко Ф.Г.)скласти короткий
конспект, створити презентацію або
написати повідомлення на тему «Культурні здобутки 1917-1921 рр»***
Немає коментарів:
Дописати коментар