Історія України 9 клас
Конспект уроку для дистанційного опрацювання!!!
Тема: Зміни у
соціальній структурі суспільства. Суперечливі процеси модернізації
повсякденного життя. Початок трудової еміграції.
Мета: характеризувати
та доводити закономірність процесів модернізації у розвитку українських
земель цього періоду; формувати та розвивати здібності використовувати при
розповіді історичного матеріалу карт.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: методичний посібник, підручник, конспект уроку, атлас,
посібник «50 тижнів до ЗНО»
Структура уроку
I.
Організаційний
момент.
II.
Актуалізація
опорних знань.
Перевірка
домашнього завдання.
Конспект.
1.
Охарактеризуйте наслідки реформ 60–70-х років для українських земель?
2. У чому
проявилась недосконалість цих реформ?
3. Назвіть
основні верстви українського суспільства, які існували до реформ 60–70-х років?
4.
Подумайте, які зміни могли принести реформи в соціальну структуру суспільства?
Як вони могли змінити соціальне становище українського населення?
III.
Вивчення нового
матеріалу.
Мотивація
навчальної діяльності
У ч и т е л
ь.
Реформи 60–70-х років певною мірою
демократизували суспільство, залучили до громадянського життя багатомільйонне
селянство, розширили рамки й урізноманітнили форми суспільної активності.
Реформи сприяли переходу до ринкових відносин, завершенню промислового
перевороту, відкривали шлях для розвитку капіталізму. Зрозуміло, перебудова
всього господарства і соціально-економічного життя не могли не вплинути на
соціальну структуру суспільства і становище населення.
1.
Суперечності модернізації повсякденного життя.
Кооперативний рух.
Робота зі схемою.
У ч и т е л
ь.
У другій
половині XIX ст. формується інтеліґенція
— специфічна верства населення, яка, не маючи приватної власності, займалася не
фізичною, а розумовою працею. До цієї верстви в Україні належало 4,1 %
населення. У пореформений період інтеліґенція зазнала значних змін:
• По-перше, вона стала більш неоднорідною, у її складі
зросла частка різночинного елементу.
Зокрема, якщо на початковому етапі становлення
інтеліґенції основним джерелом формування цієї верстви було дворянство, то
наприкінці XIX ст. лише 20–25 % складу інтеліґенції мали дворянське походження,
решта — вихідці з різних верств населення.
• По-друге, переважна частина інтеліґенції України була
неукраїнського походження. У 1897 р. лише 16 % юристів, 25 % учителів і майже
10 % письменників були українцями.
• По-третє, асиміляторська політика царського уряду
призвела до значної русифікації інтеліґенції.
• По-четверте, власне українська інтеліґенція проживала
переважно у селах та невеличких містах, працюючи земськими вчителями, лікарями,
агрономами тощо, тоді як у великих
містах її частка була незначною. Наприкінці XIX ст.
українці становили менше третини міського населення, у складі якого домінували
росіяни та євреї.
Завдання
1. Охарактеризуйте особливості формування нових верств
українського суспільства — робітників, буржуазії та інтеліґенції, порівняно з
європейськими держави.
2. Чому і як саме змінилася структура українського
суспільства після реформ 60–70-х років?
3. Назвіть верстви українського суспільства. Яких змін
воно зазнало у пореформену добу?
Робота з
джерелами інформації
Учні мають ознайомитися
з документами і виконати завдання.
Із повісті Івана Франка «Борислав
сміється»
«Знехотя, тяжкою ходою повзли дні за
днями, і життя в Бориславі для робочих людей ставало все більш важким і важким.
Здалеку і зблизька, з гір і долин, із сіл і містечок день за днем сотні людей
плили-напливали в Борислав, як бджоли у вулик. Роботи! Роботи! Якої-небудь
роботи! Хоча б і найважчої! Хоча б і найдешевшої! Щоб тільки з голоду не
загинути! — такий був загальний лемент, загальний стогін, що хмарою носився над
головами тих тисяч
висохлих,
посинілих, зголоднілих людей…
А бориславські багатії тільки того й
бажали! Дешеві й покірні робітники рікою напливали до них, зі сльозами
напрошувалися на роботу, хоча б і за найдешевшу ціну, і ціна дійсно пішла усе
більш дешева. А тим часом хліб ставав усе дорожче.., і робітникам не раз…
доводилося непритомніти від голоду. Щотижня євреї — власники урізали плату
робітникам, а невдоволених забивали знущальними глузливими словами: «Не хочеш
стільки брати, то йди собі й подихай з голоду, — тут на твоє місце десять аж
напрошується, та ще й за меншу ціну!»
Завдання
1. На основі даного
уривка проаналізуйте економічну ситуацію, яка склалася на західноукраїнських
землях.
2. Чому наймана
робоча сила в Західній Україні була надзвичайно дешевою?
Із статті І. Франка «Як живеться
селянам-хліборобам»
«Половина мужиків-хліборобів у
Галичині не має навіть на життя, що доконче треба, аби з голоду не пухнути.
Половина наших мужиків все з року в рік голодує і мусить голодувати, бо не має
на чому вижити, а друга половина мужиків, хоч як-так дихає, то, однако, живе
так бідно, як мало де в котрому краю. Та половина наших майже безземельних
мужиків рятується, як може, зарібками та службами по дворах та інших роботах.
Але ж гіркі та непоплатні у нас зарібки. Великого промислу та фабрик у нас дуже
мало, а цілий заробок то лише на панських ланах. Платня робітника у нас усюди
дуже мала… Нещасливе ж те життя тих наших безземельних мужиків. Половина майже
кожного села — то такі бідаки, що навіть чорного хліба не мають, а лише пісною
бараболею та борщем живляться, а скороми то й на Великдень не кожен побачить.
Стара убога одежина дірами світить, а в хаті діти босі, голі… Такої ж бідноти…
у нас чимраз більше, бо й усі наші селяни-хлібороби так зі всіх боків
притиснені, і всім їм грозить однаке лихо…» (Турченко Ф. Г., Мороко В. М.
Історія України. Кін. XVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 190)
Завдання
1. Чим можна
пояснити низький життєвий рівень переважної більшості населення Західної
України?
2. Проаналізуйте
даний документ і визначте причини масової міграції українського селянства в другій
половині ХІХ ст.
3. У своїй книжці
«Злидні Галичини в цифрах» польський письменник Станіслав Щепановський
стверджував, що продуктивність праці галичанина становила лише чверть
продуктивності праці середнього європейця, а споживання їжі — половину. Про що
говорять дані факти? Прокоментуйте їх.
Робота над поняттям
Кооперація — форма
об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом
господарської діяльності.
Завдання
Прочитайте текст і визначте причини зародження
кооперативного руху.
«Невесела перспектива відкривалася
перед селянами… Найнявшись батраками до поміщиків, вони могли розраховувати на
найнижчий заробіток в імперії, що становив близько чверті того, що заробляли в
самій Австрії. А ті, хто з відчаю брав у борг у місцевих лихварів (ними
переважно були євреї-шинкарі та крамарі в місті, оскільки банків не існувало),
ризикували провалитися в економічну прірву. З огляду на річні процентні ставки
— від 150 до 250, невеличкий борг, що мав допомогти селянинові протриматися до
наступного врожаю, за короткий час виростав у страшенний тягар. Наївні та
неспритні селяни могли через власну необачність зазнати великих збитків;
місцеві лихварі часто заохочували їх пити чи купувати в позичку, а через певний
час, коли наростали проценти, виставляли їм величезний рахунок. Якщо селяни не
сплачували боргів, лихвар відбирав у них землю й продавав її з молотка».
(Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1992. — С. 274)
Робота з
схемою
Завдання
• Як ви думаєте, яку роль відіграли кооперативи в
економічному житті краю?
Розповідь
учителя
Як ми вже
знаємо, модернізація в Росії не мала системного характеру, що суттєво
ускладнювало перехід суспільства до прогресивнішого, порівняно з феодалізмом
капіталістичного способу виробництва. Крім того, російський варіант
наздоганяючої модернізації мав значні суперечності:
• аграрна реформа, урізавши майже на 15 % селянські
наділи, водночас збільшила повинності селян та віддала їх у довгострокову
кабалу державі;
• зміцнення общинних порядків, що проголошувалося
реформою, вступало в суперечність з утвердженням громадянських прав селянства;
• демократична практика всестанової виборності до земств
вступала у суперечність з панівним авторитарним режимом;
• самодержавство виходило за межі моделі створюваної ним
правової держави;
• незавершеність, половинчастість реформ зумовили
суперечності між носіями влади та практично всіма верствами суспільства;
• панування багатоукладності в економіці робило стан
суспільства нестабільним, створювало ґрунт для контрреформ.
Отже, російські
реформи 60–70-х років здійснювалися за моделлю наздоганяючої модернізації, якій
притаманні ініціювання реформ «згори», вибіркове запозичення світових
досягнень, пріоритетний розвиток окремих галузей, збереження багатоукладності в
економічній сфері, поглиблення суспільних суперечностей та посилення
соціального напруження. Скасування кріпосного права і пов’язані з ним
перетворення в українських землях — складовій Російської імперії — спричинили
суперечливі тенденції та процеси.
Завдання
• Визначте, в чому проявились суперечливі тенденції
російської модернізації.
Робота відбувається за методом «Дерево рішень», яке може
мати такий вигляд.
|
Модернізаційні процеси в Україні
|
|
|
Позитивні ознаки
|
Негативні ознаки
|
|
• Відкриття шляху розвитку капіталістичних відносин;
• піднесення в розвитку промисловості й торгівлі;
• формування приватної власності на землю;
• становлення ринку робочої сили;
• стимулювання розвитку підприємництва;
• розширення сфери функціонування ринкових відносин;
• створення передумов для становлення громадянського суспільства
|
• Збереження поміщицького землеволодіння;
• прогресуючий занепад, деградація поміщицьких маєтків;
• обезземелення та розшарування селянства;
• аграрне перенаселення;
• вимушені міграції;
• зростання суперечностей між всестановою виборністю до земств і
авторитарним режимом;
• зростання суперечностей між самодержавством і створюваною ним правовою
державою
|
2.
Початок трудової міграції
Завдання
1. Назвіть причини масової еміграції українського
селянства.
2. Покажіть на карті держави, куди направлялися в пошуках
кращої долі українські селяни? Як ви думаєте, чому вони емігрували саме в цих
напрямках?
Робота з
джерелами інформації
Учні мають
ознайомитися з документом і виконати завдання.
Вісті з Бразилії.
(Уривок із статті газети «Громадський голос», 1896 р.)
«Пішов голос про Бразилію. Незнаний
це край, далекий, але народ не зважав, не роздумував довго: утекти з неволі —
це одинока рада. І почався гарячковий рух, гарячкова продажа ґрунтів і
мандрівка до нової землі.
Тисячі братів наших переселились до
Бразилії, а як їм там живеться, про це досі не мали ми докладної відомості. В
одному листі від нашого чоловіка знаходимо ось які звістки про той край, котрий
наші обаламучені люди нераз уважають якимсь земним раєм:
…Недавно приїхали люди з Галичини.
Їх вислано на місце, віддалене на кілька миль від Курітіби. В цьому місці,
однак, були скалисті гори, а на скелі, розуміється, хліб не родить… З усіх
країн Бразилії в одній Парані закладаються колонії рільничі; тут емігранти, що
одержали землю, мають надію, що, може, внукам їх буде ліпше, як в Галичині. В
кожному іншому місці емігранти стають невільниками панів, що садять великі
плантації кави… Емігрантів вважають у Бразилії за худобу; жовніри бразильські
б’ють і знущаються над ними дуже часто…» (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія
України. Кін. XVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 195)
Завдання
• На основі
документа складіть розповідь про життя українських емігрантів за океаном.
АСОЦІАЦІЯ (від.
латин, associatio — сполучення, з'єднання) — добровільне об'єднання осіб або
організацій для досягнення спільної мети.
IV.
Закріплення
нових знань.
Завдання письмово в зошиті: Заповніть пропуски в тексті.
Внаслідок __ реформ та завершення __ перевороту
ускладнилася __ структура суспільства: активно відбувалася диференціація в
межах традиційних __ феодального суспільства — дворянства та __ , крім того,
виникли нові класи — __ та __, дедалі помітнішу роль почала відігравати __ .
Робітничий клас __ формувався як складова загальноросійського __ .
__ у Російській імперії формувалася за сприяння та під
контролем __ , була тісно пов’язана з __ землеволодінням. У __ половині XIX ст.
формується також __ — специфічна верства населення, яка, не маючи приватної __
, займалася не фізичною, а __ працею.
Відповідь: буржуазних; промислового; соціальна; класів;
селянства; буржуазія; пролетаріат; інтеліґенція; України; пролетаріату;
буржуазія; самодержавства; поміщицьким; другій; інтеліґенція; власності;
розумовою.
V.
Підсумок
уроку. Аналіз роботи на уроці та виставлення оцінок.
VI.
Домашнє
завдання: опрацювати § 23 , відповідати
на запитання в кінці параграфа, вивчити конспект, повторити §19-23, підготуватися до узагальнення.
Немає коментарів:
Дописати коментар