27.01.2016 р.
Історія 6 клас
Конспект уроку для дистанційного опрацювання!!!

Тема: Боротьба демосу із знаттю. Грецька тиранія.

Мета: охарактеризувати процес становлення полісної системи в Стародавній Греції; визначити причини й результати боротьби між аристократією та демосом; з’ясувати особливості встановлення тиранії в грецьких полісах; пояснювати та застосовувати на прикладах терміни й поняття «поліс», «громадянин», «демос», «аристократія», «тиранія»; розвивати вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки між історичними явищами; виховувати повагу до першопочатків демократичних цінностей.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: методичний посібник, підручник, конспект уроку.

Структура уроку

       I.            Організаційний момент.

Оголошення теми та мети уроку.

    II.            Актуалізація опорних знань.

Перевірка засвоєння теми попереднього уроку.

Тести.

1.      Де виникла найдавніша цивілізація в Європі, що отримала назву – «палацова»?

А. о. Крим      Б. о. Родос      В. о. Евбея

2. Від чого походить назва мікенської палацової цивілізації?

А. Імені царя     Б. Назви столиці наймогутнішого з ахейських царств       В. Назви річки

3. Оберіть головне місто о. Крит:

А. Фест     Б. Маллія     В. Кносс

4. Назвіть імʼя археолога, який відкрив мінойську палацову цивілізацію:

А. О. Мозолевський    Б. Артур Еванс   В. Стив Коллинс

5. Що стало причиною падіння критської палацової цивілізації?

А. Смерть царя Міноса     Б. Виверження вулкану Фера     В. Змішання народу з народами іншої цивілізації

6. Хто захопив владу на о. Крит післі падіння мінойської цивілізації?

А. Греки-ахейці     Б. Перси      В. Валиноняни

7. В якому творі Гомер описав події Троянської війни?

А. Одіссея    Б. Іліада     В. Пірос

8. В якій з поем Гомер описує війську подорож царя Ітаки?

А. Одіссея   Б. Іліада     В. Фера

9. Який крилатий вислів характеризує таці дії, як «хитрі, підступні наміри» і «подарунок ворогові на його згубу»?

А. Троянський кінь     Б. Дари данайців    В. Праця Пенелопи

10. Що стало причиною занепаду ахейської палацової цивілізації?

А. Послаблення ахейських держав через неспроможність домовитись про спільні дії проти дорійців

Б. Виверження вулкану Фера

В. Змішання народу з народами іншої

11. Як називалися мадрівні співці-грки, які міфи та легенди клали на музику?

А. Рапсоди     Б. Лірники      В. Кобзарі

12. Як почали називати в Греції представників знатних заможних родин?

А. Демос      Б. Аристократи      В. Громадяни

 III.            Вивчення нового матеріалу.

1.     Поява полісів. Нові явища в господарському розвитку.

Додаткова інформація. Виділений синім текст випишіть в зошит.

Після занепаду Мікенської (Ахейської) цивілізації та вторгнення дорійців розпочався Полісний період в історії Стародавньої Греції.

Після дорійської навали історія Греції мовби почалася заново. Колишні міста та царські палаци руйнувалися й заростали травою, а на їхніх місцях з’являлися нові поселення.

Побут греків став простішим. Кожна сім’я самостійно забезпечувала себе всім необхідним для життя: їжею, одягом, знаряддями праці. Населення жило в укріплених селищах. Згодом з окремих поселень виникали міста, які об’єднували навколо себе прилеглу сільську округу. Таким чином виникали міста-держави — поліси.

В Елладі найсильнішими вважалися міста-держави Афіни та Спарта, найбагатшим — Коринф, а найбільшим і найкрасивішим — Мілет.

Запишіть в робочий зошит.

Поліс — місто-держава, община громадян із власними органами управління, законами, армією, судом.

Занепад Греції після дорійської навали тривав довго. Але з поширенням заліза в VIII ст. до н. е. розпочався її швидкий розвиток, у якому Греція обігнала країни Стародавнього Сходу.

Хлібороби, використовуючи залізні знаряддя, стали краще обробляти ґрунт і отримувати великі врожаї. Знову з’явилися різноманітні ремесла.

Селяни почали продавати на ринку надлишки продуктів — вино,овочі, фрукти. Їх купували ремісники, які також продавали свої вироби на ринку. Так люди знову почали торгувати. Розвивається й міжнародна торгівля. Важливим для розвитку торгівлі стало використання монет. Греки дуже швидко перейняли це корисне нововведення лідійців, які вигадали їх у VII ст. до н. е. Тепер торгувати стало набагато простіше. Кожний поліс карбував власну монету з яким-небудь зображенням. Часто на монеті містилася назва поліса.

У VIII—VI ст. до н. е. важливого значення набуло кораблебудування. Греки навчилися будувати добрі кораблі.

Греки запозичили у фінікійців алфавіт і переробили його таким чином, що навчитися читати й писати стало досить легко. У Греції грамотних людей було набагато більше, ніж у країнах Стародавнього Сходу.

2.     Народження громадян. Боротьба між аристократією та демосом.

Прочитайте текс підручника на ст.. 142-143

Додаткова інформація. Виділений синім текст випишіть в зошит.

            Усе населення поліса складало колектив, кожний член якого був громадянином. Громадянин мав права й обов’язки.

Громадянином був корінний житель, який мав у власності землю та брав участь в управлінні полісом. Почесним обов’язком громадянина був захист вітчизни, він був воїном. Крім громадян, у полісі зазвичай жили іноземці, кількість яких із часом збільшувалася. Вони не брали участі в управлінні полісом, не мали права володіти землею й тому найчастіше займалися ремеслом і торгівлею.

Кожний поліс був незалежною державою. Уся Греція складалася з безлічі таких незалежних держав. Роздробленість Греції становила важливу рису її стародавньої історії. Поліси були дуже невеликими. Житель поліса міг уранці вийти за міські стіни, прийти на свою дільницю попрацювати, а ввечері повернутися додому. Невеликою була й кількість населення поліса. Зазвичай усі

знали одне одного в обличчя. Основна частина населення жила в місті. Місце для нього зазвичай

вибирали таке, де був високий пагорб. На пагорбі розташовувався акрополь.

Запишіть в робочий зошит.

Акрополь (від грец. άκρως та грец. πόλις — «верхнє місто») — височинна частина давньогрецького міста.

            Тут будували храми богів і жили правителі. Біля підніжжя пагорба розташовувалися будинки громадян і ринкова площа — агора. Із розвитком полісів відбуваються важливі зміни у військовій справі. Раніше тільки знать мала бронзове озброєння, яке коштувало дорого. Завдяки поширенню заліза озброєння воїна стало дешевшим. Тому тепер кожен міг придбати його. Основна частина війська поліса складалася з важкоозброєних піхотинців, які називалися гоплітами (від грецького

слова «гоплон» — озброєння). Панцир захищав груди й спину, а голову — шолом. Поножі вкривали ноги до колін. Найчастіше гопліти воювали босоніж. Щит зазвичай був великим і круглим.

Коли гопліти йшли в бій, то шикувалися особливим чином. Кілька сотень людей вишикувалися в ряд — один поруч з іншим, плечем до плеча; інші воїни ставали за ними точно так само, у потилицю одне одному, і так далі. Таких рядів зазвичай було шість-вісім. Цей стрій називався фалангою.

Запишіть в робочий зошит.

Фаланга - тісно зімкнутий лінійний стрій грецької піхоти (гоплітів) для бою.

Головне завдання воїна в бою полягало в тому, щоб не порушити стрій. Фаланга мала силу, поки стрій воїнів не був прорваний. Краї фаланги в бою прикривалися кіннотою, яка стає самостійним родом військ. Уся влада в полісах перебувала в руках знаті, яка вважала себе

кращою за інших. Така влада називалася аристократією (грецькою слово «аристократія» означає «влада кращих»). Знать засідала в раді. Коли відбувалися збори всього народу — демосу (грецькою «демос» означає «народ»), то думка аристократів мала більше значення, ніж думка

пересічних жителів. Зазвичай знатні люди вважали своїми предками богів і стародавніх царів та думали, що це виправдовує їх панівне становище. До простого народу вони ставилися з презирством і називали його натовпом. Раніше знать мала право на владу, оскільки тільки аристократи

були справжніми воїнами, що захищали поліс. Але потім усі жителі по ліса стали битися в одному строю з аристократами. Селяни міркували: якщо вони рівною мірою проливають кров у боротьбі за рідний поліс, то так само повинні мати й рівні права в управлінні ним. Із розвитком ремесла й торгівлі в полісі посилюється вплив купців і ремісників. Вони вважали, що їхнє багатство також дає їм право брати участь в управлінні полісом. Але знать не хотіла ділитися ні з ким своїми правами. У багатьох полісах у той час йшла боротьба між аристократами та демосом. Іноді вона навіть перетворювалася на справжню війну. Яскраво змалював ненависть знаті до демосу поет Теогнід (він належав до знаті):

Міцно п’ятою топчи пустодушний народ, нещадно

Гострою палицею коли, тяжким мечем зарубай!

3.     Тиранія.

Додаткова інформація.

Розбіжності між народом і знаттю в деяких полісах приводили до тиранії, тобто до встановлення влади тирана. Тирани жорстоко розправлялися зі знаттю, цілими сім’ями виганяли їх із міста, багатьох убивали.

Найперше тиранія встановилася в VII ст. до н. е. в Сикіоні, Коринфі, Мегарі, пізніше, у VI ст. до н. е., — в Афінах.

Тиранія в Коринфі набула значного розмаху, особливо за правління Періандра, і протрималася близько 70 років (657—580 рр. до н. е.). За цей час місто значно зміцніло й розквітло. Набули розвитку ремесло, торгівля та кораблебудування. Саме в Коринфі було створено трієру - судно з трьома рядами весел у давніх греків і римлян, водотоннажність якої сягала 50—60 т. Коринфяни винайшли корабельний якір.

На острові Самосі владу захопив тиран Полікрат. Його правління, як і правління більшості тиранів, сприяло розквіту міста. Відбулося політичне об’єднання острова, було створено великий воєнний флот, споруджено водогін, зручну корабельну гавань і фортечні мури навколо міст. Самос.

Одноосібна влада тиранів викликала ненависть у родової знаті. На противагу їй демос шукав захисту в тиранів від утисків багатіїв. Тиранія сприяла господарському розвитку грецьких міст на певному

проміжку часу. Але тирани зовсім не думали про благо народу, а прагнули тільки зміцнити свою владу. Вони боялися народу й не довіряли йому, оточували себе охоронцями. Тиранія встановилася в багатьох полісах. Але тирани не могли розв’язати суперечностей, що існували між народом і знаттю. Тому панували вони недовго. Перші поступки, які демос зміг вирвати в знаті, — це так звані писані закони. Спочатку судили за звичаєм, тобто так, як було заведено, як судили раніше. А суддями були

аристократи, тому вони захищали аристократів. Демос вимагав, щоб за кони були однаковими для всіх. А щоб їх застосовували правильно, закони слід було записати.

Зрештою в кількох грецьких державах створили й записали перші закони. У VII ст. до н. е. в Локрах, на півдні Італії, було ухвалено закони Залевка. А в місті Катани на Сицилії в VI ст. до н. е. це зробив законодавець Харонд. Таким чином, завдяки запису законів почали обмежувати сваволю аристократів. Це був перший крок на шляху встановлення демократії, тобто влади народу («демократія» грецькою означає «влада народу»).

Запишіть в робочий зошит.

Звичаєве право — використання традицій і звичаїв як законів при розв’язанні суперечливих

питань.

 IV.            Закріплення нових знань.

Дайте усні відповіді на запитання.

1. Коли розпочався Полісний період в історії Греції? Чому він дістав таку назву?

2. Що таке поліс?

3. Чому жителів поліса називають громадянами?

4. Що сприяло господарському піднесенню Греції у VIII ст. до н. е.?

5. Якими є основні риси фаланги?

    V.            Підсумок уроку.

Аналіз роботи на уроці та виставлення оцінок.

 VI.            Домашнє завдання: прочитати § 28, вивчити матеріал в зошиті, дати відповіді на запитання на ст.. 143, підготуватися до історичного диктанту.